Купівля телефона “з рук” або навіть у невеликому магазині може обернутися неприємним сюрпризом: пристрій виявляється в лізингу чи під фінансовим обтяженням, і його можуть заблокувати або вимагати повернення. На тлі зростання вторинного ринку (IDC у 2025 році відзначає стійкий попит на вживану електроніку через економію) ризики теж зростають — шахраї користуються тим, що покупці рідко перевіряють документи та цифрові “сліди” пристрою. Найнадійніший фільтр перед оплатою — перевірка IMEI телефона: за кілька хвилин можна звірити номер з коробкою/налаштуваннями, перевірити статус у сервісах оператора та базах на кшталт GSMA Device Check, і відсікти сумнівні варіанти. Далі — покроково, що саме і в якій послідовності зробити.

Європейський крипторинок швидко «дорослішає»: правила MiCA вже задають рамки для бірж і емітентів, а регулятори паралельно посилюють вимоги AML, щоб ускладнити відмивання коштів. На цьому тлі privacy coins monero zcash опиняються в зоні підвищеної уваги, бо їхня ключова функція — приховувати деталі транзакцій — конфліктує з логікою фінмоніторингу. Тренд помітний і на ринку: після хвилі делістингів у Європі та на глобальних майданчиках монети приватності втратили частку ліквідності, тоді як загальна капіталізація крипторинку знову перевищувала $2 трлн у 2024–2025 рр. Додайте до цього «travel rule» для переказів (FATF) і дискусії в ЄС про жорсткіші обмеження для анонімних інструментів. Далі розберемо, що саме може бути дозволено, де ризики для інвестора, і які сценарії виживання Monero та Zcash у ЄС виглядають реалістично.