Коли доходи не встигають за цінами, питання кредит у банку стає частиною особистої фінансової стратегії, а не просто «взяв гроші до зарплати». На ринку одночасно конкурують класичні банки, фінтех‑сервіси, кредитні спілки, а поруч — крипта, p2p‑кредитування та розстрочки від маркетплейсів. Під час війни НБУ тримає жорстку монетарну політику, тому під який відсоток дають кредит в Україні й які банки дають кредит під час війни — питання практичні, а не теоретичні. У статті розберемо, де реально зараз доступний найвигідніший кредит в Україні, що ховається за «0%» у рекламі, як банки рахують переплату. Далі — конкретні приклади, цифри й орієнтир, на що дивитися перед підписанням договору.

Кредитні картки давно стали частиною нашого фінансового життя — поруч із інвестиційними застосунками, криптобіржами та мобільними банками. Але саме навколо них найбільше плутанини. Міфи про кредитні картки заважають людям використовувати цей інструмент безпечно й вигідно: хтось боїться «вічних боргів», інші вважають, що карта завжди шкодить кредитній історії, а дехто переплачує, навіть маючи пільговий період. За даними НБУ, понад половина користувачів карток в Україні не до кінця розуміють умови своїх кредитних продуктів, а міжнародні опитування Visa й Mastercard показують схожу картину і в ЄС, і в США. У цій статті розберемо топ‑7 найпоширеніших хибних уявлень, пояснимо, що з них правда, а що — ні, і покажемо, як перетворити кредитку з «ризику» на керований фінансовий інструмент.

Бездротові платежі стали стандартом і в супермаркеті, і на криптобіржі, і в інвестиційному застосунку — і саме тут виникає запитання: як працює Apple Pay насправді й наскільки це безпечно для ваших грошей. За даними Apple, сервіс уже доступний більш ніж у 80 країнах, а глобальний обсяг безконтактних оплат зростає двозначними темпами щороку. Для багатьох це просто «підніс iPhone до термінала — і все», але за одним дотиком стоять токенізація картки, шифрування, біометрія, окремі правила банку й платіжної системи, а також нюанси роботи з фінтех‑застосунками, брокерами й криптогаманцями. У цьому матеріалі розберемося покроково: що відбувається з вашою карткою, даними та грошима з моменту додавання в Wallet до реальної транзакції в магазині чи онлайн.

Криптовалюта вже перестала бути екзотикою: за даними Chainalysis, Україна входить у світовий топ за темпами її впровадження, а все більше людей використовують цифрові активи для інвестицій, переказів та збереження капіталу. Але одразу виникає ключове запитання: як відкрити криптогаманець так, щоб не втратити гроші та не потрапити на шахраїв? Особливо це актуально для тих, хто тільки починає і хоче зрозуміти, як безпечно керувати криптоактивами в Україні, користуватися біржами, P2P-сервісами, мобільними й апаратними гаманцями. Покроковий гайд з нуля допоможе розібратися, які типи гаманців бувають, як обрати надійний сервіс, які налаштування безпеки ввімкнути обов’язково й як правильно зберігати seed-фразу. Крок за кроком стане зрозуміло, як відкрити криптогаманець в Україні й упевнено зробити перший депозит без зайвих ризиків.

Хардфорк Ethereum – це не технічна забавка розробників, а подія, яка прямо впливає на інвесторів, трейдерів і всіх, хто тримає ETH чи користується DeFi. Після переходу на Proof of Stake мережа вже суттєво змінилася, а нові оновлення, про які пишуть Binance Research, Messari та CoinMetrics, ще більше зачіпають комісії, швидкість транзакцій, безпеку й дохідність стейкингу. Тож логічне запитання: хардфорк Ethereum що зміниться конкретно для вашого гаманця, ризиків і потенційного прибутку? У статті розберемо, як хардфорки впливають на ціну ETH, пасивний дохід, роботу бірж і DeFi-платформ, чи варто щось змінювати у своїй стратегії, і дамо практичні орієнтири, як підготуватися до наступних оновлень мережі.

Ринки капіталу змінюються швидше, ніж депозити встигають нарахувати відсотки: з’являються нові інструменти, від корпоративних бондів до криптооблігацій і токенізованих боргових розписок. На цьому фоні все частіше лунає запит: високоприбуткові облігації що це і чому їх дохідність може вдвічі-тричі перевищувати ставки за держоблігаціями чи ОВДП. За даними S&P Global, середня прибутковість глобального сегменту high-yield у 2024 році коливалася біля 7–9 % річних, тоді як інвестиційний клас давав 3–4 %. Різниця виглядає привабливо, але завжди означає підвищений ризик дефолту емітента. Далі розберемося, як саме влаштовані такі бонди, хто їх випускає, як оцінювати ризики, яку роль тут відіграють рейтинги та чи доречні високоприбуткові облігації у вашій особистій інвестиційній стратегії.

Ринки акцій, облігацій, ETF і навіть криптовалют стали доступними з телефона за кілька кліків, але що робити тим, хто не хоче щодня стежити за котируваннями? Тут у гру входять пасивні інвестиційні стратегії — підхід, коли інвестор купує добре диверсифікований портфель (найчастіше індексні фонди) й майже не втручається в процес. За даними BlackRock, частка пасивних фондів у глобальних активах перевищила 45% і продовжує зростати станом на 2024–2025 роки, адже такі стратегії дають менші комісії та часто обганяють більшість активних керуючих на довгій дистанції. Але разом із перевагами є й ризики: просідання ринку, “бульбашки” в індексах, недооцінка власного ризик-профілю. Далі розберемо, як саме працюють пасивні стратегії, кому вони підходять і на що звернути увагу перед інвестуванням.