DeFi для інституціоналів уже перестає бути вузьким технічним терміном і перетворюється на реальний інструмент для банків і великих фінансових гравців. Це підхід, в якому децентралізовані фінансові протоколи на блокчейні дозволяють автоматично здійснювати кредитування, позики й інші операції без традиційних посередників, використовуючи розумні контракти замість ручних процедур. У 2025 році загальна вартість активів у DeFi зросла суттєво, а протоколи, орієнтовані на інституції, приваблюють капітал як ніколи раніше: деякі банки вже тестують permissioned-версії протоколів із KYC/AML-перевіркою для дотримання регуляторних вимог і отримують доходи, порівнянні з традиційними продуктами. У цій статті ми розглянемо, як саме банки входять у DeFi, які технології й моделі вони використовують, і що це означає для майбутнього фінансів.

Після бурхливих рухів на фондовому ринку й у крипті у 2024–2025 роках інвесторам дедалі частіше доводиться відповідати на просте запитання: «Який прибуток я отримав саме за той ризик, який взяв?» Тут і стають у пригоді коефіцієнт Шарпа та Сортіно — два показники, що допомагають порівнювати портфелі, стратегії й навіть окремі активи, враховуючи волатильність. За даними BlackRock Investment Institute, роль диверсифікації та контролю ризику зросла на тлі стійко високих ставок, а S&P Global відзначає, що інвестори активніше переходять до ризик-орієнтованих метрик. Далі розберемося, чим Шарп відрізняється від Сортіно, коли який доречніший і як застосувати їх на практиці для оцінки вашого портфеля.

В Індонезії сукупний обіг операцій із криптовалютами торік знизився до 482 трлн рупій (близько $29 млрд) проти приблизно 650 трлн рупій у 2024 році, повідомило Управління фінансових послуг (OJK). Водночас податкові надходження від криптооперацій у 2025 році зросли: у листопаді вони сягнули 719,61 млрд рупій (понад $43 млн). Регулятор пов’язує це з більшою прозорістю ринку та ефективнішим контролем і звітністю.

Після виходу компанії на біржу багато інвесторів очікують «плавного зростання», але часто бачать різкий спад рівно через пів року. Причина — IPO Lock up Period: 180-денне обмеження, яке зазвичай забороняє інсайдерам, фондам і співробітникам продавати отримані під час IPO акції. Коли строк спливає, на ринок може одночасно вийти великий обсяг паперів — і ціна просідає, особливо якщо попит слабшає або компанія не виправдала очікувань. За даними Nasdaq та аналітики EY про IPO станом на 2025 рік, період після закінчення lock-up часто супроводжується підвищеною волатильністю, особливо в технологічному секторі. Далі розберемо, як працює lock-up, чому «180 днів» важливіші за новини, і як інвестору оцінити ризики та можливості до й після цієї дати.

Міксери на кшталт Tornado Cash колись сприймали як інструмент приватності, але для бірж, банків і навіть DeFi‑сервісів це ще й сигнал потенційно «брудних» коштів. Саме тому Tornado Cash юридичні ризики стають практичним питанням для кожного, хто отримує криптовалюту на гаманець: інколи достатньо випадкового переказу з адреси, що “засвітилась”, аби транзакцію заморозили або вимагали додаткову перевірку походження коштів. Регуляторний фон жорсткішає: Tornado Cash перебуває під санкціями OFAC із 2022 року, а індустрія комплаєнсу шириться — за даними Chainalysis Crypto Crime Report 2025, у 2024 році через ончейн‑розслідування та санкційні списки дедалі частіше блокують високоризикові потоки. Далі розберемо, як формуються «мічені» гаманці, які наслідки це має і як знизити ризики без паніки.

Підписки на софт, стримінги й хмарні сервіси зручні, доки не з’являються «зайві» списання, а ризикові оплати — наприклад у закордонних магазинах, ігрових сервісах чи криптоплатформах — не змушують світити основну картку. Саме тут виручають віртуальні картки: окремі реквізити для онлайн-платежів, які легко заморозити, перевипустити або встановити ліміт під конкретну покупку. Це практичний інструмент керування ризиками, а не «ще одна картка». За даними Juniper Research, у 2025 році кількість токенізованих транзакцій у світі перевищує 1 трлн на рік, що підкреслює тренд на заміну реальних реквізитів цифровими токенами. Далі розберемо, як працюють віртуальні картки для підписок і «слизьких» оплат, які бувають обмеження, та як обрати варіант під ваші сценарії.

Коли компанія заробляє більше, ніж потрібно на розвиток, вона має два популярні способи «поділитися» з акціонерами: дивіденди або викуп власних паперів. Buyback акцій часто виглядає вигідніше, бо зменшує кількість акцій в обігу — а отже, підвищує частку кожного інвестора та може підтримати прибуток на акцію (EPS) без додаткових податків на виплати. Це особливо помітно у США, де після запровадження 1% акцизу на викуп з 2023 року програми не зникли: у 2024-му обсяги buyback у складі S&P 500 знову вимірювалися сотнями мільярдів доларів (S&P Dow Jones Indices, FactSet). Далі розберемо, як працює buyback, коли він справді кращий за дивіденди, і на які сигнали в звітності варто дивитися інвестору.