Коли депозити «з’їдає» інфляція, а фондовий ринок лякає волатильністю, єврооблігації виглядають як компроміс: зрозумілий купон і прогнозовані виплати. Але помилка у виборі — і замість стабільного доходу отримуєш ризик дефолту емітента, провал ліквідності або втрату на валюті. Не дивно, що у 2025 році інвестори уважніше дивляться на якість боргу: за оцінками IMF та S&P Global Ratings, висока ставка зберігається довше, а кредитні ризики для частини позичальників зросли. Щоб спокійно орієнтуватися в цьому ринку, важливо розуміти, як вибирати єврооблігації: від рейтингу й дохідності до дюрації, валюти та умов погашення. Далі — чіткі кроки, які допоможуть відсіяти слабкі випуски й зібрати адекватний портфель.
Як вибирати єврооблігації: покроковий гід для інвестора
Визначте мету та валюту інвестиції
Перш ніж розбиратися, як вибирати єврооблігації, варто чесно відповісти собі на два питання: навіщо ви їх купуєте і в якій валюті плануєте зберігати капітал. Євробонди майже завжди номіновані в іноземній валюті (найчастіше USD або EUR), тож це одночасно і про дохід, і про валютний ризик/захист.
Що зробити (дія): сформулюйте ціль (дохід, збереження, диверсифікація, «паркування» грошей) і горизонт (1–3 роки, 3–7, 7+).
Навіщо це потрібно: від мети залежить, чи вам підходять довгі папери з вищою чутливістю до ставок, чи короткі — з більш прогнозованою поведінкою ціни.
Порада/приклад:
- Якщо вам потрібна валюта на конкретну подію за 2 роки (навчання, нерухомість), логічніше дивитися на термін погашення близький до вашого горизонту, щоб не потрапити в ситуацію, коли доведеться продавати «в мінус» через рух ставок.
- Якщо мета — регулярний купонний дохід, звертайте увагу на графік виплат і тип купона (фіксований чи плаваючий).
Перевірте надійність: рейтинг емітента і «хто за боргом стоїть»
Коли говорять про ризики облігацій, ключовий — кредитний: чи здатен емітент виплатити купони та повернути номінал. Саме тому рейтинг емітента — один із перших фільтрів у відборі.
Що зробити (дія): перевірте кредитні рейтинги від S&P, Moody’s або Fitch, а також тип емітента: держава, банк, корпорація, квазідержавна компанія.
Навіщо це потрібно: рейтинг — це стислий «термометр» ризику дефолту. Він не гарантує безпеки, але допомагає порівнювати інструменти. За даними S&P Global Ratings, у 2023–2024 роках рівень дефолтів серед спекулятивного сегмента (high yield) був суттєво вищим за інвестиційний клас, і в 2025 інвестори все ще закладають премію за ризик у папери з нижчими рейтингами.
Порада/приклад:
- Для «базової» частини портфеля багато інвесторів обирають інвестиційний клас (BBB-/Baa3 і вище).
- Якщо дивитесь на high yield, закладайте ширшу диверсифікацію: один проблемний емітент може «з’їсти» дохід кількох успішних.
Розберіться з прибутковістю: не плутайте купон і реальний дохід
Типова помилка — обирати євробонди за найбільшим купоном. Але прибутковість облігацій важливо дивитися як дохідність до погашення (Yield to Maturity, YTM), а не лише купон.
Тут доречно коротко уточнити терміни. Купон — це відсоток, який вам платять від номіналу. А YTM враховує ще й поточну ціну облігації (ви можете купити її дорожче або дешевше номіналу), плюс час до погашення.
Що зробити (дія): порівнюйте облігації за YTM, і дивіться, чи ціна зараз «вище номіналу» (premium) чи «нижче» (discount).
Навіщо це потрібно: дві облігації з купоном 6% можуть давати дуже різну фактичну дохідність, якщо одна торгується по 105%, а інша — по 92% від номіналу.
Порада/приклад:
- Якщо облігація купується значно вище 100%, ви частину переплати «повернете» негативною переоцінкою до погашення — і реальна дохідність буде нижчою за купон.
- Орієнтир по ставках: у 2024–2025 дохідності US Treasuries трималися на підвищених рівнях порівняно з «допандемічними» роками, що впливає і на ціни євробондів. Це важливо: коли базові ставки високі, довгі облігації зазвичай більш «нервові» за ціною.
Оцініть термін погашення і чутливість до ставок
Коли ви вирішуєте, які єврооблігації обрати, термін — майже як кермо: він визначає, наскільки інструмент реагує на зміни відсоткових ставок. У облігацій є поняття тривалості (duration): що довший строк і нижчий купон, то сильніше коливається ціна.
Що зробити (дія): підберіть термін погашення під ваш горизонт і толерантність до коливань; за можливості дивіться на показники duration/modified duration у терміналі брокера.
Навіщо це потрібно: якщо ставки зростають, ціни на вже випущені облігації зазвичай падають (бо нові випуски виходять із вищою дохідністю). Для довгих паперів падіння може бути помітним.
Порада/приклад:
- Горизонт 1–3 роки: частіше обирають короткі/середні погашення, щоб знизити цінові «гойдалки».
- Горизонт 7–10+ років: можна додавати довші євробонди, але краще робити це частинами (драбинка погашень), щоб не «ставити все» на один момент ринку.
Перевірте умови випуску: call/put, субординація, ковенанти
Євробонди — це не лише «купон і дата». У документах (prospectus/termsheet) можуть бути умови, які суттєво впливають на ризик євробондів.
Спершу варто зрозуміти просту логіку: емітент намагається зробити борг гнучким для себе, а інвестор — захистити свої права.
Що зробити (дія): перед покупкою перевірте:
- чи є опція дострокового викупу з боку емітента (call) або продажу з боку інвестора (put);
- чи облігація субординована (особливо в банківських випусках);
- які ковенанти (обмеження для емітента) прописані;
- валюту виплат і юрисдикцію.
Навіщо це потрібно: наприклад, callable-облігацію емітент може викупити раніше, коли йому вигідно (часто — коли ставки впали). У цей момент ви як інвестор отримуєте назад номінал і мусите реінвестувати вже під нижчу дохідність.
Порада/приклад:
- Якщо ви бачите високу дохідність у порівняно надійного емітента — перевірте, чи це не компенсація за call/субординацію.
- Для банків: субординований борг у кризі може нести більший ризик списання/конвертації, ніж старший (senior) борг.
Оцініть ліквідність і витрати: спред, мінімальний лот, комісії
На практиці як інвестувати у єврооблігації — це ще й про те, чи зможете ви нормально купити/продати папір без втрат на «терті» ринку. Євробонди часто мають великий мінімальний номінал (наприклад, 100 000), а на вторинному ринку можуть бути широкі bid/ask спреди.
Що зробити (дія): перевірте мінімальний лот/номінал, bid/ask спред, середній денний обіг (якщо доступно), та повні витрати у брокера (комісія, зберігання, FX-обмін).
Навіщо це потрібно: навіть «хороша» дохідність на екрані може зникнути, якщо ви купили по високому ask, а продати можете лише по низькому bid — особливо в стресові періоди.
Порада/приклад:
- Для приватного інвестора часто зручніше брати більш ліквідні випуски або заходити через фонди/ETF (якщо ваша юрисдикція та брокер дозволяють), де питання лотів і ліквідності частково вирішене.
- Перед угодою порахуйте «вартість входу-виходу» у відсотках від суми — це дисциплінує краще за будь-які теорії.
Зберіть портфель і керуйте ризиками: диверсифікація, ліміти, сценарії
Фінальний крок у темі як вибирати єврооблігації — не знайти «ідеальну» одну, а зібрати набір, який переживе різні сценарії. Ринок може змінюватися швидше, ніж ваші плани, тому управління ризиком — must-have.
Що зробити (дія): встановіть правила:
- ліміт на одного емітента (наприклад, не більше 5–10% портфеля);
- розподіл за термінами (драбинка погашень);
- розподіл за рейтингами (ядро — інвестклас, ризикову частину — дозовано);
- план дій: тримаєте до погашення чи готові продавати при зміні умов.
Навіщо це потрібно: диверсифікація зменшує удар від однієї помилки. А правила заздалегідь не дають піддатися емоціям, коли ціни «стрибають».
Порада/приклад:
- Якщо у вас 20 000–50 000 у валюті і доступ до євробондів обмежений великими лотами, не намагайтеся «втиснути» 1–2 випуски будь-якою ціною. Розгляньте комбінування: частина — у більш ліквідних інструментах (наприклад, фонди облігацій), частина — у конкретних випусках, які ви готові тримати до погашення.
- Раз на квартал переглядайте новини по емітентах і їхні рейтинги/прогнози (outlook). Рейтингові агентства публікують зміни та обґрунтування на своїх сайтах (S&P / Moody’s / Fitch) — це корисна «безкоштовна аналітика» для інвестора.
Під час відбору єврооблігацій ключову роль відіграє розуміння прибутковості до погашення, адже саме цей показник дозволяє коректно порівнювати різні випуски між собою.