Перевірка компанії перед інвестицією: детальний покроковий алгоритм

Кожна інвестиція — це не лише шанс заробити, а й ризик втратити капітал. За даними CB Insights, понад 35% бізнесів закриваються через фінансові проблеми, які інвестор міг би помітити заздалегідь. Саме тому перевірка компанії перед інвестицією — обов’язковий крок для тих, хто хоче вкладати не «наосліп», а свідомо. Покроковий підхід допоможе розібратися, як аналізувати фінансову звітність, оцінювати бізнес-модель, перевіряти репутацію власників і менеджменту, а також виявляти юридичні та регуляторні ризики. Окремий акцент робиться на перевірці прозорості доходів, боргового навантаження та реального стану справ, а не красивих презентацій. У результаті з’явиться чіткий алгоритм дій: від першого знайомства з компанією до фінального рішення про інвестицію, з практичними кроками, запитаннями та орієнтирами, на які варто спиратися.

Що таке due diligence і навіщо він вам як інвестору

Due diligence — це системна перевірка компанії перед інвестицією: фінансів, юридичного статусу, ризиків, бізнес-моделі, команди. Простіше: ви намагаєтесь побачити реальну картину, а не красиву презентацію.

За даними CB Insights, близько 38% стартапів закриваються через те, що не знайшли або втратили ринок, а ще 16% — через проблеми з грошима та фінансами. Усе це — речі, які можна частково виявити завчасно, якщо робити нормальну перевірку компанії перед вкладенням грошей.

Далі — покрокове керівництво, як перевірити компанію перед інвестицією (стартап чи більш зрілий бізнес) і скласти власний due diligence checklist.

Крок 1. Зрозуміти, у що ви інвестуєте: бізнес-модель і ринок

Що робимо:
Розбираємося, як саме компанія заробляє гроші, хто її клієнти, наскільки великий ринок і що заважає конкурентам легко скопіювати продукт.

Навіщо це потрібно:
Навіть ідеальна фінансова звітність не врятує бізнес, у якого слабка бізнес-модель або мізерний ринок. Інвестор заробляє не на “гарній ідеї”, а на стійких грошових потоках і зростанні.

Що перевірити:

• Бізнес-модель.
  • Звідки беруться доходи? Разова покупка, підписка, комісія?
  • Хто реально платить: кінцевий споживач, бізнес, держава?
• Ринок.
  • Оцінка розміру ринку (TAM/SAM/SOM — навіть спрощено).
  • Чи зростає ринок? (перевірити звіти McKinsey, Statista, локальні огляди ринків).
• Конкурентна перевага.
  • Чим компанія відрізняється? Ціна, технологія, бренд, регуляторні бар’єри, унікальні партнерства?
• Монетизація.
  • Клієнти дійсно платять вже зараз чи це тільки плани?

Приклад / порада:
Якщо стартап каже: “наш ринок — усі користувачі смартфонів”, це тривожний дзвіночок. Нормальна відповідь звучить конкретно: “Ми працюємо на ринку фінтех-рішень для ФОП в Україні, за оцінками НБУ — ~2 млн потенційних користувачів” тощо.

Крок 2. Перевірка фінансової звітності компанії: цифри без романтики

Що робимо:
Запитуємо і аналізуємо фінансову звітність: баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про рух грошових коштів, податкову звітність, боргові зобов’язання.

Навіщо це потрібно:
Щоб зрозуміти, чи справді бізнес заробляє, як швидко “спалює” гроші, чи не потопає в боргах і наскільки реальні заявлені показники.

Що перевірити:

• Доходи та витрати.
  • Динаміка виручки за 2–3 роки (якщо є історія).
  • Маржа: скільки залишається після всіх витрат.
  • Чи немає різких “стрибків” у доходах без пояснень.
• Грошовий потік (cash flow).
  • Чи вистачає грошей на щоденну діяльність.
  • Runway для стартапу: на скільки місяців вистачить грошей при поточних витратах.
• Борги.
  • Кредити, позики, відсотки, прострочення.
  • Чи немає судових справ від кредиторів (перевірити в судових реєстрах).
• Коректність звітності.
  • Чи збігається те, що показують у презентаціях, із реальними документами.
  • Для більших сум інвестицій — аудит від незалежного бухгалтера чи аудиторської компанії.

Порада:
Якщо компанія відмовляється показувати хоча б базову фінансову звітність, а просить гроші “на довірі” — це привід зупинити процес. Прозора компанія не боїться цифр.

Крок 3. Юридична перевірка: хто власник і які є ризики

Що робимо:
Перевіряємо реєстраційні дані, структуру власності, наявність судових спорів, арештів, податкових проблем, прав на інтелектуальну власність.

Навіщо це потрібно:
Юридичні ризики можуть знищити вартість бізнесу навіть при хороших фінансових показниках. Due diligence що це, як не спроба мінімізувати сюрпризи із законом?

Що перевірити:

• Реєстр бізнесу.
  • Дані про компанію в державному реєстрі (назва, код, дата реєстрації, керівник, види діяльності).
  • Чи немає статусу “в стані припинення”, банкрутства тощо.
• Власники та бенефіціари.
  • Хто фактичні власники (бенефіціари), чи немає підсанкційних осіб.
  • Чи збігається структура власності зі словами засновників.
• Судові справи й санкції.
  • Активні та завершені судові процеси (борги, податкові спори, кримінальні справи).
  • Для міжнародних структур — перевірка по санкційних списках (OFAC, ЄС тощо).
• Інтелектуальна власність.
  • Хто володіє торговими марками, патентами, софтом — компанія чи засновник на себе?
  • Ліцензії, дозволи, регуляторні вимоги (особливо для фінтеху, медицини, енергетики).

Приклад:
Ви інвестуєте в IT-компанію, а торговельна марка й домен оформлені на фізичну особу-засновника, який у будь-який момент може “піти” із цими активами. Це ризик, який потрібно або виправляти, або враховувати в оцінці компанії.

Крок 4. Команда та репутація: чи можна цим людям довіряти

Що робимо:
Оцінюємо досвід засновників і ключових менеджерів, їхню репутацію на ринку, історію попередніх проєктів, а також внутрішню культуру.

Навіщо це потрібно:
Особливо коли йдеться про стартап, інвестують у людей. Сильна команда може змінити продукт і стратегію, слабка — “злити” навіть хороший проєкт.

Що перевірити:

• Досвід засновників.
  • Чи працювали раніше у цьому секторі?
  • Чи були в них успішні чи провальні проєкти (і чому провалилися)?
• Репутація.
  • Відгуки колишніх колег, партнерів, клієнтів.
  • Публічні скандали, конфлікти, токсична поведінка — усе це можна знайти в новинах та соцмережах.
• Мотивація.
  • Скільки частки в бізнесі має команда? Чи є у них “шкура в грі”?
  • Чи не виглядає це як тимчасовий “побічний проєкт”.

Порада:
Зробіть мінімальний “бекграунд-чек”: подивіться LinkedIn, Facebook, згадки в медіа, поговоріть з 1–2 людьми, які працювали з цією командою. Це допомагає зрозуміти, як поводяться засновники у стресових ситуаціях.

Крок 5. Операційний due diligence: як працює компанія щодня

Що робимо:
Дивимося на внутрішні процеси: продажі, маркетинг, виробництво/розробку, клієнтський сервіс, ланцюжок постачання.

Навіщо це потрібно:
Навіть найкраща ідея “ломається” на поганій реалізації. Операційна перевірка компанії перед інвестицією показує, чи може бізнес масштабуватися без хаосу.

Що перевірити:

• Продажі.
  • Як залучають клієнтів: реклама, рекомендації, партнери?
  • Чи є повторні продажі, LTV (довічна цінність клієнта), воронка продажів?
• Процеси.
  • Чи є базові регламенти, CRM, система управління завданнями.
  • Наскільки все “зав’язано” на одній людині.
• Постачальники та партнери.
  • Хто ключові постачальники/контрагенти, чи є концентрація ризику (“один головний постачальник на все”).
  • Умови контрактів, штрафи, терміни.

Приклад:
Компанія показує чудову виручку, але 80% продажів іде через одного клієнта. У випадку конфлікту бізнес може впасти в рази. Це ризик, який треба усвідомити.

Крок 6. Ризики та сценарії: як зрозуміти надійність компанії

Що робимо:
Формуємо список ключових ризиків: ринкових, фінансових, юридичних, операційних, репутаційних. Оцінюємо ймовірність і вплив, продумуємо, чи прийнятні ці ризики для вас.

Навіщо це потрібно:
Через чіткий аналіз ризиків перевірка компанії перед вкладенням грошей перетворюється з “інтуїтивного рішення” на зважений крок. Ви не уникаєте ризику повністю, але розумієте, на що йдете.

Що врахувати:

• Ринкові ризики.
  • Зміни регулювання, війна, економічні кризи, курсові коливання.
  • Конкуренти з більшими ресурсами.
• Фінансові ризики.
  • Залежність від одного джерела фінансування.
  • Висока частка боргу, нестабільний cash flow.
• Юридичні та регуляторні ризики.
  • Ліцензії, дозволи, не до кінця формалізовані відносини.
• Репутаційні.
  • Сумнівний маркетинг, токсична культура, відсутність етики.

Порада:
Складіть просту матрицю: у стовпчиках — “ймовірність” (низька/середня/висока), у рядках — “вплив” (низький/середній/високий). Для ризиків із високою ймовірністю й високим впливом або просіть компанію змінити щось, або зменшуйте суму інвестицій, або взагалі відмовляйтесь.

Крок 7. Створюємо свій due diligence checklist

Щоб не загубитися в деталях, варто мати власний чекліст. Його можна адаптувати під кожну угоду, але базова структура така:

1. Компанія та ринок

• Опис бізнесу та продукту
• Оцінка ринку, конкуренти
• Унікальна ціннісна пропозиція

2. Фінанси

• Звітність за 2–3 роки / за весь період існування стартапу
• Динаміка виручки, маржа, cash flow
• Борги, кредити, зобов’язання
• Прогноз фінансів на 1–3 роки (із припущеннями)

3. Юридичні аспекти

• Реєстраційні документи
• Власники, структура капіталу
• Судові справи, штрафи, санкції
• Права на ТМ, ПЗ, патенти
• Ліцензії, дозволи

4. Команда та управління

• Біографії засновників, топ-менеджерів
• Структура мотивації (частки, опціони, бонуси)
• Репутація, рекомендації

5. Операційні процеси

• Продажі та маркетинг
• Ключові постачальники й партнери
• Внутрішні процеси, ІТ-системи

6. Ризики та умови угоди

• Перелік ключових ризиків
• Механізми їхнього зниження (застави, преференційні акції, можливість виходу)
• Оцінка компанії, структура інвестиції, права інвестора

Висновок: due diligence — це інструмент вашого захисту

Перевірка компанії перед інвестицією — не формальність і не “недовіра заради недовіри”. Це нормальна практика у світі, де, за даними різних досліджень венчурного ринку, більшість стартапів не доживає до 5 років. Ваше завдання — не знайти “ідеальну” компанію (її не існує), а свідомо обрати рівень ризику, зрозуміти, що ви купуєте, і захистити свої гроші настільки, наскільки це можливо.

Якщо сума значна — не соромтеся залучати професіоналів: юриста, аудитора, фінансового консультанта. Вартість їхніх послуг часто менша за можливі втрати від однієї невдалої інвестиції.

Після перевірки компанії варто подбати й про вибір надійного брокера — дізнайтеся, як обрати платформу для безпечних інвестицій у США.