Технологічна індустрія входить у нову еру біокомп’ютеринга, де межа між кремнієвими чипами та живою тканиною стає дедалі тоншою. Австралійський стартап Cortical Labs офіційно розпочав розгортання перших у світі датацентрів, що використовують лабораторно вирощені нейрони людського мозку як основні процесори для обробки даних.
Майбутнє обчислень: Cortical Labs запускає датацентри на базі живих нейронів
Гібридна архітектура та біологічні процесори
В основі розробки Cortical Labs лежить технологія вирощування нейронних мереж зі стовбурових клітин безпосередньо на спеціалізованих кремнієвих матрицях. Ці пристрої, отримали назву CL1, працюють за принципом постійного обміну електричними імпульсами між програмним забезпеченням та біологічною тканиною. Система інтерпретує реакції клітин на вхідні сигнали як результати складних обчислень, фактично перетворюючи живу матерію на енергоефективний аналог традиційного транзистора. Такий підхід дозволяє створювати обчислювальні вузли, здатні до навчання та адаптації в реальному часі.
Енергоефективність як відповідь на кризу ШІ
Головною рушійною силою проєкту стала критична потреба у зниженні енергоспоживання на тлі стрімкого розвитку штучного інтелекту. За словами керівника стартапу Хон Венг Чонга, кожен модуль CL1 споживає менше ресурсів, ніж звичайний кишеньковий калькулятор, що робить цю технологію потенційним порятунком для індустрії в умовах дефіциту електроенергії. Наразі компанія вже запустила перший пілотний об’єкт у Мельбурні, де розміщено понад сто таких модулів, та готує до відкриття масштабніший центр у Сингапурі в партнерстві з DayOne Data Centers. Там планують встановити до тисячі біомодулів, створюючи альтернативу традиційним серверним стійкам.
Від гри в Pong до складних систем
Хоча до повноцінної заміни традиційного серверного обладнання можуть минути десятиліття, прогрес Cortical Labs вражає своєю динамікою. Шлях технології розпочався з базового навчання клітин мозку грі в аркадний симулятор Pong, проте останні досягнення вивели систему на новий рівень. У лютому 2026 року розробникам вдалося навчити біологічну структуру взаємодіяти з ігровим процесом культового шутера Doom, що підтверджує здатність живих нейронів опрацьовувати складні візуальні дані та приймати швидкі рішення. Попри те, що продуктивність таких систем поки що поступається найпотужнішим відеокартам, їхній потенціал у розв'язанні специфічних завдань ШІ з мінімальними витратами енергії виглядає надзвичайно перспективним для ринку майбутнього.