DeFi для інституціоналів: можливості, ризики, тренди

DeFi для інституціоналів уже перестає бути вузьким технічним терміном і перетворюється на реальний інструмент для банків і великих фінансових гравців. Це підхід, в якому децентралізовані фінансові протоколи на блокчейні дозволяють автоматично здійснювати кредитування, позики й інші операції без традиційних посередників, використовуючи розумні контракти замість ручних процедур. У 2025 році загальна вартість активів у DeFi зросла суттєво, а протоколи, орієнтовані на інституції, приваблюють капітал як ніколи раніше: деякі банки вже тестують permissioned-версії протоколів із KYC/AML-перевіркою для дотримання регуляторних вимог і отримують доходи, порівнянні з традиційними продуктами. У цій статті ми розглянемо, як саме банки входять у DeFi, які технології й моделі вони використовують, і що це означає для майбутнього фінансів.

DeFi для інституціоналів: що це і чому банки звернули увагу

DeFi для інституціоналів — це використання децентралізованих фінансів великими гравцями (банками, фондами, маркет-мейкерами, фінтехами) у форматі, який відповідає їхнім вимогам до ризик-менеджменту, комплаєнсу, звітності та зберігання активів. Якщо роздрібний користувач може «підключити гаманець і натиснути кнопку», то інституціям потрібні контроль доступу, процедурні ліміти, аудит, політики KYC/AML і прозорі юридичні рамки.

Рух інституцій у бік DeFi помітний: традиційні фінанси тестують блокчейн-рейки для розрахунків, ліквідності та токенізації активів. Ціль зазвичай практична — прискорити операції, зменшити витрати на бек-офіс, отримати нові канали ліквідності та створити програмовані фінансові продукти.

Ключові поняття: як читати institutional DeFi без плутанини

Щоб розуміти, як банки і DeFi можуть співіснувати, варто розкласти терміни по поличках. В інституційних кейсах назви часто ті самі, але зміст — більш «регульований».

Децентралізовані фінанси (DeFi)

Децентралізовані фінанси — це фінансові сервіси (обмін, кредитування, деривативи, управління ліквідністю), які працюють через смартконтракти в блокчейні, без класичного посередника на кшталт банку чи брокера. Умови угод «вшиті» в код і виконуються автоматично.

Institutional DeFi

Institutional DeFi — це підхід, коли протоколи та інфраструктура DeFi адаптуються під інституційні стандарти:

• дозвільні (permissioned) або «відфільтровані» пулі ліквідності;
• інтеграція з кастодіанами (зберігання ключів/активів);
• контроль контрагентів, політики доступу, аудит;
• відповідність вимогам AML/KYC, санкційним спискам та внутрішнім регламентам.

Токенізація

Токенізація — це випуск цифрового токена, який представляє право на актив або вимогу: депозит, облігацію, фондову частку, товар, нерухомість. Важливо: токенізація не завжди означає «криптовалюту» в спекулятивному сенсі — часто це про новий формат обліку та розрахунків, де власність і транзакції фіксуються в мережі.

Смартконтракт і ліквідність

Смартконтракт — програма в блокчейні, яка керує правилами продукту (наприклад, кредиту або обміну). Ліквідність у DeFi — це активи, які учасники «вносять» у пули для забезпечення обміну або кредитування. Інституціям цікаві механізми ліквідності, але з передбачуваними ризиками й контролем.

Як працюють DeFi-протоколи в інституційному форматі

Банки зазвичай не починають із «чистого» DeFi на публічних мережах без обмежень. Типовий шлях — від пілотів у контрольованому середовищі до часткового використання публічної інфраструктури там, де дозволяє політика ризиків і регуляторика.

Спрощений ланцюжок виглядає так:

1. актив або зобов’язання токенізуються (наприклад, депозитний інструмент або цінний папір);
2. транзакції проводяться через смартконтракти (обмін, репо, забезпечений кредит);
3. зберігання і підпис транзакцій — через кастодіана або інституційний MPC/апаратні модулі;
4. комплаєнс-шари перевіряють контрагентів, ліміти, джерела коштів;
5. звітність та аудит забезпечуються логами блокчейна + внутрішніми системами банку.

Такий підхід дає банкам швидкість і програмованість, але залишає контроль і відповідальність у рамках їхньої моделі управління ризиками.

Як банки використовують DeFi на практиці: сценарії без фантазій

Нижче — найбільш реалістичні напрямки, де банки і DeFi вже перетинаються або активно тестуються. Мова не про «вклади під 100%», а про інфраструктурні покращення.

Токенізовані депозити та розрахунки 24/7

Один із найперспективніших кейсів — токенізовані банківські зобов’язання для швидших розрахунків. Логіка така: якщо банк може випустити токен, забезпечений депозитом, ним легше робити атомарні розрахунки (delivery-versus-payment) у блокчейн-середовищі, скорочуючи час клірингу та ризик невиконання.

Життєвий сценарій: корпоративний клієнт проводить угоду з токенізованим активом, а платіж «пришивається» до постачання активу в одному смартконтракті — без очікування банківських вікон і проміжних підтверджень.

On-chain РЕПО, забезпечене кредитування та управління заставою

DeFi-протоколи добре формалізують заставу: маржинальні вимоги, ліквідації, дисконти. Для інституцій це цікаво як технологічний шаблон, але з налаштованими правилами (хто може бути контрагентом, які активи приймаються, які ліміти).

Сценарій: банк або брокер може організувати «закритий» пул для забезпеченого фінансування з whitelist-учасниками, де розрахунок застави і відсотків відбувається автоматично.

Автоматизований обмін і ліквідність для токенізованих активів

AMM-моделі (автоматичні маркет-мейкери) з DeFi дали індустрії новий спосіб організації ліквідності. Інституції можуть застосовувати цю логіку в permissioned-середовищах — наприклад, для внутрішніх або партнерських ринків токенізованих інструментів.

Сценарій: фінтех-платформа під банківським наглядом створює пул для обміну токенізованих грошей на токенізовані облігації, з обмеженим колом учасників і прозорою формулою ціноутворення.

Комплаєнс-інструменти поверх DeFi

Для банків критично важливо, щоб транзакції відповідали AML/KYC та санкційним вимогам. Тому institutional DeFi часто включає комплаєнс-шари: контроль адрес, обмеження доступу, політики транзакцій, сегментацію пулів.

Сценарій: банк дозволяє взаємодію з протоколом лише через «перевірені» адреси/акаунти, а всі операції проходять внутрішні ліміти й моніторинг ризикових патернів.

Переваги DeFi для інституціоналів: що реально дає технологія

DeFi для інституціоналів цінний не «хайпом», а прикладними властивостями інфраструктури:

• Розрахунки ближче до реального часу: менше затримок через кліринг і звірки.
• Програмованість: складні умови угод (застава, купони, тригери) виконуються автоматично.
• Прозорість операцій: журнал транзакцій може бути доступним для аудиту (з урахуванням конфіденційності).
• Нові ринки ліквідності: особливо для токенізованих інструментів, де потрібна вторинна торгівля.
• Зниження операційних витрат: менше ручних процесів у бек-офісі, менше помилок у звірках.

Ризики та обмеження: що стримує банки

Переваги не скасовують факт: у DeFi інший профіль ризиків. Банки зазвичай підходять до нього як до технології з підвищеними вимогами до контролю.

• Ризик смартконтрактів: помилки в коді, експлойти, некоректні економічні стимули.
• Ризик протоколу та залежностей: «ланцюжки» інтеграцій (оракули, мости, бібліотеки) збільшують поверхню атаки.
• Регуляторні питання: статус токенізованих зобов’язань, правила зберігання, звітності, периметр відповідальності.
• Ризик ліквідності та ринку: навіть у permissioned-пулах можливі розриви ліквідності та ковзання цін.
• Операційний ризик ключів: управління доступом, підписами, відновленням і сегрегацією ролей.
• Репутаційний ризик: помилка в пілоті або невдала інтеграція може коштувати довіри клієнтів.

Практичний висновок: банкам потрібні стандарти аудиту коду, контроль змін, ліміти, сценарії аварійного зупинення та чіткі процедури інцидент-менеджменту.

Порівняння: DeFi-підхід vs класична банківська інфраструктура vs приватні блокчейни

Інституції рідко обирають «або DeFi, або банк». Частіше — комбінують. Ось зручна рамка:

Критерій	Класична інфраструктура	DeFi на публічних мережах	Institutional DeFi / permissioned підхід
Швидкість розрахунків	Часто з відкладенням (кліринг/вікна)	Потенційно 24/7	24/7, але з контрольованим доступом
Прозорість та аудит	Внутрішні логи, залежить від провайдера	On-chain прозорість	Компроміс: прозорість + контроль доступу
Комплаєнс	Вбудований у процеси	Потрібні додаткові шари	Зазвичай вбудовується дизайном
Контроль і керованість	Максимальний	Обмежений протоколом	Вищий через правила доступу/пули
Інноваційність	Повільніша	Висока	Середня/висока, але регульована
Кому підходить	Масовий банкінг, консервативні продукти	Крипто-ринок, high-risk стратегії	Банки, фонди, корпоративні казначейства

Кому що обрати:

• Якщо потрібні стабільність і зрозуміла відповідальність — класична інфраструктура.
• Якщо мета — швидко тестувати нові ринки й ліквідність — публічний DeFi (з високою терпимістю до ризику).
• Якщо потрібна програмованість і швидкість, але в рамках політик і комплаєнсу — institutional DeFi.

Практичні поради: як оцінювати інституційні DeFi-рішення

Перед тим як захоплюватися заголовками про «банки в DeFi», корисно перевіряти, що саме стоїть за заявою.

Чек-лист для читача-інвестора або клієнта банку

• Уточніть, де саме працює продукт: публічний блокчейн чи permissioned-мережа.
• Запитайте, хто зберігає ключі/активи: банк, кастодіан, MPC-рішення, які є процедури відновлення доступу.
• Дізнайтеся, чи був аудит смартконтрактів і як керують оновленнями коду.
• Подивіться на модель комплаєнсу: KYC/AML, санкційні перевірки, ліміти, моніторинг транзакцій.
• Оцініть ризики ліквідності: чи є маркет-мейкери, які спреди/ковзання, як виходити з позиції.
• Перевірте юридичну природу токена: що саме він представляє (вимога, право, частка), які є умови погашення.
• Зверніть увагу на план дій при інцидентах: зупинка протоколу, компенсації, комунікації з клієнтами.

Висновок

DeFi для інституціоналів — це не «банки переходять у крипту», а прагматичне використання децентралізованих протоколів там, де вони дають швидкість, програмованість і нові механіки ліквідності. Найперспективніші напрямки — токенізація, розрахунки 24/7 і автоматизація застави, але з жорстким контролем ризиків. Якщо ви оцінюєте такі рішення, дивіться на комплаєнс, аудит коду, модель зберігання та юридичні права за токеном — саме там ховається реальна якість продукту.

Входження банків у DeFi-сектор стало можливим завдяки появі інструментів, що дозволяють великим гравцям дотримуватися вимог регуляторів навіть у децентралізованому середовищі. Про те, як інституціонали уникають токсичних транзакцій та перевіряють походження активів у блокчейні, читайте у матеріалі: «Tornado Cash та міксери: юридичні ризики взаємодії з „брудними“ гаманцями».