Open banking Україна поступово наближає сценарій, коли всі ваші рахунки — картки, депозити, кредити, а інколи й інвестпродукти — видно в одному застосунку, а платежі та виписки підтягуються автоматично за вашою згодою. Це про контроль над грошима: швидше порівнювати умови, відстежувати витрати, планувати податки ФОП, а також зручніше «склеювати» банкінг із фінтех‑сервісами та навіть криптообліком (де важливо бачити рух коштів і комісії). У ЄС відкриті API давно стали нормою: за даними Єврокомісії, у 2025 році готується перехід до PSD3/PSR та Open Finance, що розширює правила обміну фінданими. Україна рухається в тому ж напрямку — далі розберемо, як це працює, що дає користувачу та які ризики безпеки варто врахувати.
Open banking Україна: як працює та що змінює у 2026
Open Banking Україна: що це і навіщо він вам
Open banking Україна — це модель, за якої банки (за згодою клієнта) відкривають доступ до даних рахунків і платіжних функцій через api банків для ліцензованих сторонніх сервісів. У практиці для користувача це виглядає як можливість під’єднати кілька банків в один застосунок і керувати рахунками з одного додатку: бачити баланси, історію операцій, категорії витрат, а інколи — ініціювати платежі.
Ключове тут — згода клієнта та контроль: без вашого дозволу жоден сервіс не має отримувати дані чи “тягнути” гроші з рахунку.
Терміни, які варто розуміти перед стартом
Щоб не губитися в новинах і маркетингових обіцянках, корисно розкласти поняття по поличках.
Відкритий банкінг
Відкритий банкінг (open banking) — загальна назва підходу, коли фінансові дані та деякі банківські операції можуть бути доступні зовнішнім провайдерам через стандартизовані інтеграції. Це не “окремий продукт банку”, а спосіб взаємодії ринку.
API банків
API банків — це “інтерфейс” (набір правил і технічних методів), через який застосунок може, наприклад, отримати баланс, список рахунків, виписку або створити платіж. Головна ідея — інтеграція напряму, а не через обхідні методи на кшталт передачі логіна/пароля від інтернет-банкінгу.
Агрегатор рахунків
Агрегатор рахунків — сервіс (часто фінтех-застосунок), який підтягує дані з кількох банків і показує їх в одному місці. Для користувача це найвидиміший “фронт” open banking: одна панель керування замість кількох застосунків.
PSD2 Україна
PSD2 — директива ЄС, яка стала одним із фундаментів європейського open banking. Коли користувачі питають “psd2 Україна”, зазвичай мають на увазі: чи буде українське регулювання та стандарти сумісними з європейським підходом і чи запрацює в нас схожа модель доступу до рахунків через ліцензованих провайдерів.
Як працює open banking на практиці
Технічно це процес “підключення банку” до стороннього сервісу, але для клієнта важливо розуміти логіку та контрольні точки.
Сценарій підключення рахунків
Типовий шлях виглядає так:
- Ви в застосунку фінтех-сервісу обираєте банк, який хочете під’єднати.
- Сервіс перекидає вас на сторінку авторизації банку (або в банківський застосунок).
- Банк показує, які саме дані запитуються (наприклад, залишки та виписка) і на який строк.
- Ви підтверджуєте доступ (часто через SCA — сильну автентифікацію: пароль/біометрія/одноразовий код).
- Сервіс отримує токен доступу й починає підтягувати дані через api банків.
Важливий момент: у коректній моделі ви не передаєте фінтех-додатку пароль від банку. Доступ надається через механізм дозволів і токенів, який можна відкликати.
Які можливості дає керування рахунками з одного додатку
Залежно від банку та сервісу, open banking може охоплювати:
- перегляд усіх рахунків і карток в одному інтерфейсі;
- консолідовану аналітику витрат за категоріями;
- “розумні” бюджети, фінансові цілі, нагадування;
- перевірку регулярних списань і підписок;
- ініціювання платежів (не завжди доступно на всіх ринках одночасно).
Для людини, яка користується 2–4 банками (зарплата в одному, кредитка в іншому, депозити в третьому, ще й валютна картка), агрегатор рахунків може реально зменшити хаос.
Коли буде open banking в Україні: що відомо без припущень
Запит “коли буде open banking в Україні” логічний, але відповідь залежить не від однієї дати, а від готовності регуляторної бази, стандартів обміну даними та масової підтримки банками.
Фактично в Україні рух у бік відкритого банкінгу йде через оновлення платіжного регулювання та зближення з європейськими підходами. На практиці це означає: поява і розвиток ліцензованих провайдерів, стандартизованих API, правил доступу до даних і відповідальності сторін. Конкретні терміни запуску “для всіх банків і всіх сценаріїв” варто перевіряти в офіційних джерелах НБУ та в публічних анонсах банків/платіжних провайдерів, бо частина функцій може впроваджуватися поетапно.
Щоб орієнтуватися, дивіться на три практичні маркери:
- чи оголошує банк публічні API та партнерські програми;
- чи з’являються на ринку сервіси, що підключають рахунки через “згоду в банку”, а не через передачу пароля;
- чи є зрозумілі правила відкликання доступу та відповідальність провайдерів.
Життєві сценарії: де відкритий банкінг реально економить час і гроші
Перевага open banking розкривається не в теорії, а в рутині.
Особистий фінконтроль для кількох банків
Ви маєте картку для витрат, кредитку з кешбеком і окрему картку для підписок. У застосунку-агрегаторі видно:
- скільки загалом витрачено цього місяця;
- де “роздувається” категорія (їжа, таксі, маркетплейси);
- які підписки повторюються або зросли в ціні.
Це найпростіший спосіб навести лад без ручного зведення Excel-таблиць.
Підготовка до кредиту або іпотеки
Коли ви оцінюєте власну платоспроможність, зручно мати консолідовану картину доходів/витрат по всіх банках. Це допомагає:
- точніше визначити комфортний платіж;
- побачити “приховані” регулярні витрати;
- зібрати фінансову історію швидше.
Інвестор/криптокористувач: контроль фіатних потоків
Якщо частина витрат і надходжень проходить через різні банки (наприклад, поповнення бірж, P2P, конвертації), агрегований облік полегшує контроль фіатної частини: скільки реально зайшло/вийшло, які комісії, як змінився кешфлоу.
Переваги та ризики: що важливо зважити
Open banking — це про зручність, але фінансова безпека тут критична.
Переваги
- Одна “панель керування” замість кількох банківських застосунків.
- Краща фінансова дисципліна: бюджети, категоризація, алерти.
- Швидший підбір банківських продуктів (коли дані можна аналізувати точніше).
- Менше ручної роботи: не треба експортувати виписки з кожного банку окремо.
Ризики та обмеження
- Конфіденційність: ви надаєте доступ до фінданих сторонньому сервісу, і важливо, хто він та за якими правилами працює.
- Кібершахрайство: фішингові копії “підключення банку”, підміна сторінок авторизації, соціальна інженерія.
- Неповне покриття: не всі банки можуть підтримувати однакові API та однаковий набір функцій.
- Збої синхронізації: інколи дані можуть підвантажуватися із затримкою (особливо виписки), що важливо для оперативного контролю.
Практичне правило: якщо сервіс просить у вас логін/пароль від інтернет-банкінгу “для підключення”, це привід зупинитися і перевірити, чи справді йдеться про відкритий банкінг, а не про небезпечне “скрейпінг”-підключення.
Порівняння: open banking vs ручне зведення vs один банк “на все”
Нижче — коротке порівняння підходів, як зараз люди зазвичай вирішують проблему кількох рахунків.
Після таблиці буде простіше зрозуміти, кому що підходить.
| Підхід | Плюси | Мінуси | Кому підходить |
|---|---|---|---|
| Open banking + агрегатор рахунків | Централізований огляд, автоматизація, аналітика | Потрібно довіряти провайдеру, залежність від якості API | Тим, хто має 2+ банки і хоче контроль бюджету без рутини |
| Ручне зведення (Excel/нотатки/експорт виписок) | Максимальний контроль, мінімум сторонніх доступів | Забирає час, легко помилитися, не “в реальному часі” | Тим, хто принципово не дає доступ третім сторонам |
| Вибір одного банку для всього | Простота, одна екосистема | Не завжди вигідно (кешбек/курси/кредити), ризик залежності від одного банку | Тим, хто не хоче ускладнювати та має прості фінанси |
Практичні поради: як безпечно підготуватися до open banking
Нижче — короткий чек-лист, який можна застосувати вже зараз, навіть якщо ринок ще в процесі масштабування.
Чек-лист користувача
- Перевіряйте легальність і репутацію сервісу: хто власник, де зареєстрований бізнес, чи є зрозуміла політика конфіденційності та підтримка.
- Давайте мінімально потрібні дозволи: якщо вам потрібна лише аналітика витрат, не погоджуйтеся на ширші права, ніж потрібно.
- Регулярно переглядайте підключення: у банку або сервісі має бути можливість відкликати доступ.
- Увімкніть сильний захист: біометрія, складний пароль, 2FA, блокування SIM-скопійованих номерів (за можливості).
- Пильнуйте “дзеркала” банківських сторінок: підключення має відбуватися через офіційні канали банку, а не через підозрілі форми.
- Не плутайте open banking і передачу доступу до інтернет-банкінгу: пароль нікому не повідомляйте.
- Тестуйте на “другорядному” рахунку: під’єднайте спочатку картку з невеликим лімітом, подивіться на стабільність синхронізації та зручність.
Висновок
Open banking Україна рухається в бік моделі, де користувач зможе керувати рахунками з одного додатку через стандартизовані api банків і контрольовані дозволи. Для щоденного фінконтролю це дає зручність, автоматизацію та кращу видимість витрат, але вимагає уважності до безпеки й вибору провайдера. Найкраща стратегія — стежити за офіційними оновленнями банків і НБУ та підключати рахунки поступово, з мінімальними дозволами.
Щоб краще зрозуміти, на яких принципах базується об’єднання рахунків з різних банків в одному сервісі, варто ознайомитися з базовими механізмами open banking.