Коефіцієнт Шарпа та Сортіно: оцінка ризику портфеля

Коефіцієнт Шарпа та Сортіно: порівняння й аналіз ризику

Після бурхливих рухів на фондовому ринку й у крипті у 2024–2025 роках інвесторам дедалі частіше доводиться відповідати на просте запитання: «Який прибуток я отримав саме за той ризик, який взяв?» Тут і стають у пригоді коефіцієнт Шарпа та Сортіно — два показники, що допомагають порівнювати портфелі, стратегії й навіть окремі активи, враховуючи волатильність. За даними BlackRock Investment Institute, роль диверсифікації та контролю ризику зросла на тлі стійко високих ставок, а S&P Global відзначає, що інвестори активніше переходять до ризик-орієнтованих метрик. Далі розберемося, чим Шарп відрізняється від Сортіно, коли який доречніший і як застосувати їх на практиці для оцінки вашого портфеля.

Навіщо вам коефіцієнт Шарпа та Сортіно, якщо прибуток і так видно

Два портфелі можуть показати однакову дохідність за рік, але відчуватись зовсім по-різному: один “плаває” плавно, інший — з різкими провалами, після яких складно психологічно й фінансово відновитися. Саме тому інвестори дивляться не лише на прибуток, а й на те, якою ціною він отриманий.

Коефіцієнт Шарпа та Сортіно — це популярні метрики, які допомагають оцінити ефективність інвестицій з урахуванням ризику. Вони корисні і для ETF/акційних портфелів, і для крипто-портфелів, і для стратегій з активним ребалансуванням.

Базові терміни: дохідність, волатильність, “безризикова ставка”

Перш ніж рахувати Sharpe ratio або Sortino ratio, важливо домовитися про визначення.

Дохідність (return) — відсоток зміни вартості портфеля за період (день/місяць/рік), бажано з урахуванням дивідендів/купона та комісій.

Ризик у класичних метриках найчастіше вимірюють через волатильність — стандартне відхилення дохідностей за період. Висока волатильність означає, що результати “розкидані” сильніше.

Безризикова ставка (risk-free rate) — орієнтир, який ви могли б отримати майже без ризику. На практиці часто беруть дохідність коротких держоблігацій у відповідній валюті або, як спрощення, нуль (особливо для коротких періодів чи крипто). Важливо: безризикова ставка має відповідати валюті та горизонту аналізу.

Sharpe ratio: що вимірює і як працює

Sharpe ratio показує, скільки “надлишкової” дохідності (понад безризикову ставку) ви отримуєте на одиницю загального ризику (волатильності). Це одна з найпоширеніших відповідей на запит “оцінка ризику портфеля” в прикладному сенсі.

Найпоширеніша формула:

Sharpe ratio = (Rp − Rf) / σp

де:

  • Rp — середня дохідність портфеля за період,
  • Rf — безризикова ставка за той самий період,
  • σp — стандартне відхилення дохідностей портфеля.

Як рахувати коефіцієнт Шарпа на практиці

Підхід залежить від даних. Найзручніше рахувати на серії періодичних дохідностей (місячних або щоденних):

  1. Зберіть дохідності портфеля за 36–60 місяців (або хоча б 12–24, якщо даних мало).
  2. Відніміть безризикову ставку, приведену до того самого періоду (місячної/денної).
  3. Знайдіть середнє значення “надлишкових” дохідностей.
  4. Поділіть на стандартне відхилення дохідностей портфеля.
  5. Якщо потрібно річне значення з місячних даних — зазвичай застосовують ануалізацію (типово множать на √12 для місячних; для щоденних — на √252), але робіть це послідовно для всіх порівнюваних стратегій.

Життєвий сценарій: у вас два ETF-портфелі з близькою річною дохідністю. Перший має меншу волатильність, другий — більшу. Sharpe ratio допоможе побачити, який портфель “оплачує” ризик краще.

Переваги та обмеження Sharpe ratio

Плюси:

  • універсальний: підходить для порівняння різних портфелів;
  • простий для інтерпретації та популярний у звітах керуючих;
  • корисний для первинного скринінгу стратегій.

Мінуси/ризики:

  • “карає” і за позитивні стрибки (висока волатильність через зростання теж погіршить показник);
  • погано відображає ризик, якщо розподіл дохідностей асиметричний або має “товсті хвости” (часто буває в криптовалютах та стратегіях з опціонами);
  • сильно залежить від періоду аналізу та вибору безризикової ставки.

Sortino ratio: фокус на поганих коливаннях

Sortino ratio схожий за логікою, але відрізняється тим, що в знаменнику використовується лише “поганий” ризик — downside deviation (відхилення вниз). Тобто метрика ігнорує коливання вище певного порогу та концентрується на просадках.

Типова формула:

Sortino ratio = (Rp − Rtarget) / DD

де:

  • Rtarget — цільова/мінімально прийнятна дохідність (часто 0% або безризикова ставка),
  • DD — downside deviation: стандартне відхилення лише тих періодів, коли дохідність нижча за Rtarget.

Коли Sortino ratio корисніший за Sharpe

Sortino ratio краще підходить, коли вам важливо відрізнити “корисну” волатильність (зростання) від “шкідливої” (просадки). Це часта ситуація для:

  • криптоактивів із різкими пампами й дампами;
  • агресивних портфелів, де великі плюси чергуються з провалами;
  • інвесторів, які психологічно погано переносять просадки і хочуть контролювати саме їх.

Життєвий сценарій: дві стратегії дають однаковий середній прибуток. Перша часто дає невеликі мінуси, друга — рідко, але дуже глибокі. Sortino ratio швидше “покарає” другу, бо її downside відхилення буде вищим.

Обмеження Sortino ratio

  • потрібен вибір порогу Rtarget: 0%, безризикова ставка чи ваша “планка” (наприклад, інфляція + 2%). Різні пороги — різні висновки.
  • на коротких вибірках може бути нестабільним (особливо якщо “поганих” періодів мало).
  • не замінює аналіз максимальної просадки (max drawdown) та ліквідності активів.

Різниця Шарпа і Сортіно: що саме ви вимірюєте

Обидві метрики відповідають на питання “наскільки ефективність інвестицій компенсує ризик”, але “ризик” вони розуміють по-різному. Якщо узагальнити:

  • Sharpe ratio — за загальну волатильність (і вверх, і вниз).
  • Sortino ratio — за волатильність вниз від заданого порогу.

Нижче — зручне порівняння.

Критерій Sharpe ratio Sortino ratio
Що вважає ризиком Усі коливання дохідності Лише негативні відхилення (нижче порогу)
Коли зручніший Класичні портфелі акцій/облігацій, порівняння фондів Стратегії з асиметрією, крипто, акцент на захист від просадок
Що може спотворювати “Добра” волатильність від сильного росту Вибір порогу Rtarget, мала кількість негативних періодів
Інтерпретація Вища — краще за інших рівних умов Вища — краще контролює downside ризик

Якщо коротко: різниця Шарпа і Сортіно — у тому, чи рахуєте ви ризиком будь-які коливання, чи лише ті, що б’ють по капіталу.

Як читати значення і не зробити хибні висновки

Саме число без контексту мало що означає. Важливо порівнювати:

  • однакові періоди (наприклад, 3–5 років),
  • однакову частоту даних (місячні з місячними),
  • одну валюту та однаковий підхід до безризикової/цільової ставки,
  • стратегії зі схожим рівнем доступності (ліквідність, можливість ребалансування, комісії).

Додайте перевірки:

  • максимальна просадка (max drawdown): Sharpe/Sortino можуть виглядати “ок”, а просадка — неприйнятна;
  • концентрація: один актив у 70% портфеля часто дає кращі метрики “заднім числом”, але несе специфічний ризик;
  • стабільність у часі: порахуйте метрики на підперіодах (наприклад, по роках).

Практичний чек-лист: як застосувати коефіцієнти вже сьогодні

  • Визначте мету: вам важливіша “рівність” результатів (тоді Sharpe ratio) чи захист від просадок (тоді Sortino ratio).
  • Візьміть достатній горизонт: для довгострокового портфеля — бажано від 36 місяців даних.
  • Оберіть поріг для Sortino: 0% (простий варіант), безризикова ставка або ваша мінімально прийнятна дохідність.
  • Порахуйте метрики для кількох варіантів портфеля з однаковими припущеннями (валюта, частота, період).
  • Перевірте “побічні” показники: max drawdown, частка кешу/облігацій, ліквідність, комісії та податки.
  • Не оптимізуйте портфель лише під один показник: додайте прості правила ризик-менеджменту (диверсифікація, ребаланс, ліміти на один актив).

Висновок

Коефіцієнт Шарпа та Сортіно допомагають оцінити портфель не тільки за прибутком, а й за тим, якого ризику він вимагав. Sharpe ratio корисний для загального порівняння стратегій, тоді як Sortino ratio краще підсвічує саме ризик просадок. Використовуйте обидва показники разом із максимальною просадкою та здоровими припущеннями — так оцінка ризику портфеля буде набагато ближчою до реальності.

Розрахунок коефіцієнтів Шарпа та Сортіно дозволяє зрозуміти, чи вартий отриманий прибуток тих нервів, які ви витратили на волатильність активів. Щоб покращити ці показники, важливо грамотно поєднувати ризикові акції з інструментами, що мають фіксовану дохідність. Про те, як знайти цей баланс та які папери вважаються еталоном стабільності, читайте у матеріалі: «Інвестиції: різниця між акціями і облигаціями».