Помилки під час диверсифікації: аналіз причин

Помилки під час диверсифікації: ключові ризики й рішення

2025-й рік остаточно закріпив статус роздрібного інвестора як рушійної сили ринку: за даними J.P. Morgan, приплив капіталу від фізичних осіб побив рекорди навіть часів пандемії. Проте статистика невблаганна: активність не завжди дорівнює прибутку. Багато хто потрапляє у пастку «наївної диверсифікації», скуповуючи хайпові AI-акції та криптовалюти, але ігноруючи їхню високу кореляцію. Такі помилки під час диверсифікації перетворюють портфель на бомбу сповільненої дії, де падіння одного сектора обвалює весь капітал. Справжній захист — це не кількість активів у застосунку, а математика їхньої взаємодії. Ми проаналізували, чому інвестори продовжують плутати просте колекціонування тікерів зі стратегією та як налаштувати баланс портфеля в умовах поточної волатильності, щоб він працював на вас, а не проти вас.

Що таке диверсифікація і навіщо вона потрібна

Диверсифікація — це розподіл інвестицій між різними активами, секторами, країнами та інструментами, щоб зменшити залежність результату від одного “невдалого” сценарію. У простих словах: не ставити все на одну карту.

Важливо розуміти різницю між ризиком і волатильністю. Волатильність — це коливання ціни (сьогодні +3%, завтра -4%). Ризик для інвестора ширший: це ймовірність недосягнення цілі (наприклад, “не накопичу на перший внесок” або “портфель не переживе кризу без продажу в мінус”).

Як працює диверсифікація на практиці

Ідея працює завдяки низькій кореляції: різні активи рухаються не однаково в одних і тих самих умовах. Наприклад, акції можуть падати на тлі рецесії, а державні облігації — зростати або падати менше (хоча це не гарантія). Диверсифікація не “прибирає” ризик повністю, але зменшує його концентрацію і робить просідання портфеля більш керованим.

Є кілька рівнів диверсифікації:

  • За класами активів: акції, облігації, депозит/кеш, золото, нерухомість, інколи — крипто.
  • Всередині класу: різні країни, галузі, розмір компаній, валюти, терміни облігацій.
  • За стратегіями: частина — довгостроково, частина — під конкретну ціль/резерв.

Далі — про те, де найчастіше відбуваються помилки під час диверсифікації і як їх уникнути.

Типові помилки при диверсифікації портфеля

Часто інвестори наче “розклали по кошиках”, але ризики все одно зібрані в одному місці. Нижче — ключові сценарії, як неправильно диверсифікують, і чому це боляче б’є по результату.

Надмірна диверсифікація

Надмірна диверсифікація — це коли активів так багато, що портфель стає схожим на “все потроху”, а керування перетворюється на хаос. Це може знизити ризики окремих позицій, але часто:

  • розмиває потенційну дохідність;
  • збільшує витрати (комісії, спреди, податкова складність);
  • ускладнює контроль і ребалансування.

Життєвий приклад: людина купує 40 різних ETF і ще 25 акцій “для надійності”. В результаті вона фактично повторює ринок, але з більшими комісіями та меншим розумінням, що саме має в портфелі.

Практичний орієнтир: для більшості приватних інвесторів “достатньо” — це не кількість тикерів, а покриття ключових ризиків (класи активів + регіони). Часто це можна зробити навіть 2–5 фондами (залежить від доступу до інструментів).

Неправильний розподіл активів

Неправильний розподіл активів — це коли пропорції між акціями/облігаціями/кешем/іншими інструментами не відповідають горизонту, цілям і психологічній стійкості інвестора. Саме помилки у розподілі активів найчастіше змушують продавати на просіданнях і “фіксувати” збитки.

Сценарій: ціль — перший внесок за житло за 2 роки, але 80% портфеля в акціях або крипто. Ринок просів — і план руйнується, бо часу чекати відновлення немає.

Рішення: розподіл активів має виходити з:

  • строку до цілі;
  • допустимої глибини просадки (наскільки вам “ок” бачити мінус);
  • потреби в ліквідності (чи потрібні гроші швидко і без втрат).

Концентрація ризиків під виглядом диверсифікації

Концентрація ризиків — це коли у вас багато інструментів, але вони залежать від одного фактора. Класичні приклади:

  • “Диверсифікація” між 10 технологічними акціями — але це все той самий технологічний ризик.
  • Кілька криптовалют, які рухаються майже синхронно з біткоїном.
  • ETF на різні індекси, які на 60–70% складаються з одних і тих самих мегакомпаній.

Тут проблема не в кількості позицій, а в тому, що у портфеля один “двигун” і одна точка відмови.

Ілюзія диверсифікації через однакові інструменти

Ще одна варіація: інвестор купує два фонди, які звучать по-різному (наприклад, “S&P 500” і “US Large Cap”), але по суті дають майже однакову експозицію. Портфель виглядає складним, але ризики не розподілені.

Що допомагає: перевіряти склад фондів (топ-10 позицій, частки секторів), регіональну структуру, валюту, тип облігацій і дюрацію.

Диверсифікація без урахування валюти та ліквідності

В Україні валютний фактор особливо важливий: доходи можуть бути в гривні, витрати — частково в валюті (техніка, подорожі, оренда, навчання). Якщо портфель повністю в одній валюті, виникає прихований ризик.

Не менш важлива ліквідність: депозит чи ОВДП можуть бути доречними для “подушки” або коротких цілей, тоді як акції/крипто — для довгого горизонту. Помилка — інвестувати резерв у волатильні активи, а потім продавати в мінус через термінову потребу в грошах.

“Диверсифікація” без плану ребалансування

Навіть добре зібраний портфель з часом “сповзає”: актив, який росте, займає більшу частку, і ризик непомітно збільшується. Без ребалансування диверсифікація слабшає.

Ребалансування — це повернення часток до запланованих (наприклад, раз на 6–12 місяців або при відхиленні на 5–10 п.п.). Це дисциплінує: частково продаєте те, що перегрілося, і докуповуєте те, що відстало.

Переваги та ризики диверсифікації

Диверсифікація дає кілька реальних плюсів:

  • зменшує ймовірність катастрофічного результату через один актив/сектор/країну;
  • робить просадки більш плавними та психологічно переносимими;
  • допомагає дотримуватися плану на довгій дистанції.

Але є й ризики/обмеження:

  • не рятує від системних криз (коли падає майже все);
  • надмірна диверсифікація ускладнює контроль і може з’їдати дохідність витратами;
  • не замінює правильний горизонт і резерв ліквідності.

Порівняння: диверсифікація vs ставка на один актив vs “багато всього”

Нижче — коротке зіставлення підходів, щоб побачити, кому що підходить.

Підхід Плюси Мінуси Кому підходить
Ставка на один актив (1–3 позиції) Простота, потенційно висока дохідність Висока концентрація ризиків, великі просадки Лише тим, хто усвідомлено ризикує частиною капіталу, має досвід і “план Б”
Збалансована диверсифікація (кілька класів активів + широка експозиція) Керований ризик, стабільніший шлях до цілей Потрібен план і ребалансування Більшості інвесторів 25–50, які інвестують під цілі та довгий горизонт
Надмірна диверсифікація (десятки схожих інструментів) Відчуття “безпеки” Плутанина, дублювання, зайві витрати, складність Рідко виправдано; частіше — наслідок тривожності або FOMO

Практичні рекомендації: чек-лист проти помилок

Нижче — короткий список, який допомагає мінімізувати типові помилки при диверсифікації портфеля.

  • Визначте 2–3 цілі (резерв, середньострокова покупка, пенсія/довгострокові накопичення) і під кожну — окремий підхід до ризику.
  • Перевірте, чи немає концентрації ризиків:
    • одна країна/валюта/галузь;
    • багато активів, що рухаються однаково;
    • дублювання складу ETF.
  • Уникайте ситуації, коли короткі цілі фінансуються волатильними активами: це класичний неправильний розподіл активів.
  • Обмежте кількість інструментів до керованої: краще менше, але зрозуміло, ніж надмірна диверсифікація “для галочки”.
  • Закладіть валютну логіку: в якій валюті ваші витрати і в якій — інвестиції; де вам потрібна ліквідність.
  • Встановіть правило ребалансування: раз на рік або при істотному відхиленні часток.
  • Оцініть витрати: комісії брокера/фондів, спреди, податки. Диверсифікація не має “з’їдати” сенс інвестування.

Висновок

Помилки під час диверсифікації найчастіше зводяться до двох крайнощів: або ризик занадто сконцентрований, або портфель перевантажений схожими інструментами. Найкращий результат дає не максимальна кількість активів, а правильні частки, різні джерела ризику та дисципліна ребалансування. Якщо ваш портфель відповідає цілям, горизонту і витримці — диверсифікація працює на вас, а не проти вас.

Щоб глибше розібратися, як правильно розподіляти активи та уникати перекосів у портфелі, корисно також ознайомитися з матеріалом про пасивні інвестиційні стратегії.