Події лютого-березня 2026 року, відомі як військова операція "Epic Fury", перевернули світові ринки з ніг на голову. Фінансовий експерт Олексій Новіков допоміг нам розібратися, як саме цей конфлікт вплинув на наші гроші, акції та крипту.
США–Іран: обвал чи шанс? Інтерв’ю Олексія Новікова
Олексію, почнемо з головного макроекономічного шоку. Що зараз відбувається з енергетикою?
Олексій Новіков: Ситуація справді критична і нагадує найгірші сценарії минулого століття. Фактичне закриття Ормузької протоки відрізало близько 20% світового постачання нафти. Це спричинило наймасштабніший збій з часів Суецької кризи. Ринки відреагували миттєво: ціни на нафту марки Brent стрімко злетіли, досягаючи на паніці 119-120 доларів за барель. Це неминуче тягне за собою інфляцію та загрозу стагфляції: оптові ціни виробників у США вже підскочили на 0,8% за місяць, що значно перевищило очікування аналітиків.
А як щодо фондового ринку? Здавалося б, на тлі війни акції оборонних компаній мали б злетіти до небес?
ОН: Так, у перші дні ми бачили класичне ралі: акції Northrop Grumman зросли на 6%, а Lockheed Martin — на 3,4%. Проте цей оптимізм дуже швидко згас, оскільки ці активи вже були переоцінені, а інвестори розуміють всю складність та тривалість урядових контрактів. Але справжнім відкриттям стала фізична вразливість технологічного сектору. Прямі удари іранських безпілотників по дата-центрах компанії Amazon (AWS) в ОАЕ та Бахрейні довели, що "хмарна" інфраструктура не має імунітету від війни. Це спричинило масштабні збої в цифрових сервісах та просідання індексів Nasdaq і Dow на 2%, змусивши світ переоцінити ризики для інфраструктури штучного інтелекту. Зате індустрія кібербезпеки зараз переживає справжній ренесанс.
Дуже цікаво. А що в цей час відбувалося з криптовалютою? Багато хто називає Біткоїн "цифровим золотом" та захисним активом. Чи виправдав він цей статус під час реальної війни?
ОН: Біткоїн пройшов неймовірний стрес-тест. У перші 24 години конфлікту він обвалився, а загальна капіталізація крипторинку знизилася на понад 125 мільярдів доларів. Проте далі ми побачили потужне V-подібне відновлення. За тиждень Біткоїн зріс на понад 7%, перетнувши позначку в 70 000 доларів. Це відбулося завдяки шаленій інституційній підтримці: спотові ETF залучили мільярд доларів нових інвестицій, а корпорації масово скуповували актив. Його децентралізована природа зіграла інвесторам на руку. Але варто зазначити, що абсолютним переможцем серед традиційних захисних активів став долар США, індекс якого пробив критичний рівень 98.50. А от фізичне золото продемонструвало досить змішану динаміку, оскільки міцний долар і зростання дохідності облігацій зробили його менш привабливим.
Логістика теж сильно постраждала, правильно?
ОН: Абсолютно. Шанхайський індекс контейнерних перевезень (SCFI) підскочив майже на 15% лише за один тиждень у березні, а загалом зріс майже на 30% з початку конфлікту. Ставки фрахту на Близький Схід злетіли на 40,8%, оскільки судна змушені огинати Африку, а страхові премії стали просто космічними.
І наостанок, Олексію, якими ви бачите довгострокові наслідки цієї кризи для глобальної фінансової системи?
ОН: Головний наслідок — це прискорення дедоларизації та розкол світової економіки. Країни Глобального Півдня та блок БРІКС+, куди нещодавно увійшов і Іран, побачили, як Захід використовує фінансову систему як зброю. Частка долара в резервах світових центробанків вже впала до 57%. Зараз ці країни форсовано розробляють незалежні платіжні системи. Світ неминуче рухається до багатополярної моделі, де безпека логістики та геополітичні союзи важать не менше, ніж відсоткові ставки чи прибутковість корпорацій.