Понад 60% криптопресрелізів, що виходили на новинних сайтах у червні—листопаді 2025 року, просували проєкти з типовими «червоними прапорцями» або й відвертий скам, свідчить аналіз Chainstory. Дослідники вивчили 2893 тексти та дійшли висновку, що сумнівні команди через платні служби дистрибуції масово публікують неперевірені матеріали на десятках майданчиків із мінімальною модерацією, створюючи ілюзію легітимності й ускладнюючи читачам відрізнити рекламу від новин.
MetaMask додав підтримку токенізованих акцій
Chainstory: більшість крипторелізів маскують ризикові проєкти під «новини»
Сервіси дистрибуції пресрелізів у криптоіндустрії дедалі частіше стають інструментом для створення видимості легітимності — особливо для сумнівних ініціатив. До такого висновку дійшли аналітики Chainstory після аналізу 2893 матеріалів, опублікованих у період із червня по листопад 2025 року.
Понад 60% релізів, за підрахунками дослідників, рекламували платформи з типовими «червоними прапорцями»: анонімною командою, нереалістичними обіцянками прибутків, шаблонними сайтами та агресивним маркетингом. Частина проєктів взагалі виявилася відвертим скамом, який уже фігурує в чорних списках.
Як платні публікації стирають межу між рекламою та редакційним контентом
Chainstory звертає увагу: криптоорієнтовані PR-служби часто гарантують розміщення «на десятках сайтів» із мінімальною модерацією. Такі публікації нерідко з’являються поруч зі справжніми новинами й інколи не мають чіткого маркування, через що читачу складно відрізнити рекламу від журналістського матеріалу.
Дослідники формулюють це прямо: якщо ви бачите криптопресреліз на новинному сайті, шанс, що за ним стоїть проєкт із низькою надійністю (або гірше), — вищий за 50/50.
«Ілюзія легітимності»: бізнес-модель, що годує інфошум
Більшість із приблизно 700 детальніше переглянутих релізів виявилися оголошеннями про дрібні оновлення, токенсейли або лістинги. Лише близько 2% містили справді значущі інфоприводи на кшталт венчурних раундів чи M&A-угод. Так підозрілі команди імітують «всюдисущість» у медіа.
Корінь проблеми Chainstory бачить у моделі дистриб’юторів: проєкти, які не проходять редакційні фільтри якісних ЗМІ (анонімні DeFi-схеми, «безплатний» хмарний майнінг, агресивні продажі токенів), купують автоматичне розміщення без фактчекінгу. Далі вони посилаються на майданчики на кшталт Yahoo Finance як на «знак якості» та щедро додають модні терміни — ШІ, Web3, RWA — щоб виглядати інноваційно.
Як приклад дослідники згадують кейс 2024 року: InfinityStakeChain і FlexyStakes розганяли релізи про нібито $12 млн інвестицій від Binance та партнерства з Polygon і Fantom. Розслідування Bloomberg згодом показало, що заяви були неправдивими, але до викриття публікації встигли попрацювати «приманкою» для інвесторів.
Chainstory підсумовує: індустрія крипторелізів часто «їде на репутації» синдикаційних мереж, обходячи редакційний фільтр новинної значущості — і саме це робить її зручною для маніпуляцій.
Пресрелізи з обіцянками надприбутків часто приховують адреси, вже позначені як небезпечні в системах безпеки. Про те, як самостійно перевірити репутацію гаманця проєкту перед інвестицією, читайте у матеріалі: «Як перевірити AML-ризик своєї адреси перед відправкою коштів».