Національна стратегія доходів 2030 — це дорожня карта, яка має збільшити надходження до бюджету через зміни в податках, адмініструванні та контролі. Для ІТ і МСБ це означає не лише потенційні нові правила гри, а й ризики: посилення перевірок, увага до транскордонних платежів, криптооперацій і структурування доходів. На тлі того, що Україна у 2024 році зібрала рекордні податкові надходження, а дискусія про детінізацію й цифровізацію контролю набирає обертів, підприємцям важливо розуміти, де закладені «вузькі місця». Далі розберемо, які зміни найімовірніше торкнуться ФОПів, стартапів і сервісних компаній, та як підготуватися без паніки — з практичними кроками для фінансової безпеки.
Національна стратегія доходів 2030: ключові виклики й вплив
Загальний огляд ситуації
Національна стратегія доходів 2030 — це не «раптове бажання підняти податки», а спроба держави вибудувати більш передбачувану модель наповнення бюджету на тлі війни, високих видатків на оборону та залежності від міжнародної допомоги. У стратегічній логіці це виглядає як перехід від тимчасових рішень і латання дірок до системного плану: зменшити тіньову економіку, підвищити якість адміністрування, наблизити правила до практик ЄС і зробити доходи бюджету менш «крихкими».
Водночас суспільна дискусія в Україні зводиться до простого питання: чи означає стратегія доходів 2030 Україна кінець епохи «спрощенців» і зміну моделі для ІТ, чи це радше наведення ладу без драматичних сценаріїв. Реалістична відповідь посередині: різких одномоментних рішень, які «вимикають» спрощену систему, може і не бути, але тренд на перегляд умов для окремих груп ФОП та посилення контролю — майже неминучий.
Ключовий тригер — структура економіки. За оцінками Світового банку та МВФ у публічних оглядах для України, частка тіньової економіки в різні роки залишалась суттєвою (на рівні «десятків відсотків» ВВП). Для держави це прямий стимул «вибілювати» обороти й звужувати можливості оптимізації там, де вона виглядає як масова практика, а не як підтримка малого бізнесу.
Що саме може змінитися для ФОП, ІТ і МСБ
Перед тим як лякатися заголовків, важливо розділити два поняття: підвищення ставок і зміна правил гри (критеріїв, лімітів, контролю, трактувань). У межах національна стратегія доходів 2030 основний фокус, судячи з публічної логіки документів та комунікацій уряду, саме на другому: ефективність адміністрування, прозорість, зменшення схем, узгодження з підходами ЄС.
Податки ФОП: зона найбільшої уваги
Спрощена система історично виконувала дві мети: (1) дати простий старт для мікробізнесу; (2) стати «податковим мостом» для багатьох сервісних секторів, включно з ІТ. Саме друга роль зараз і є предметом дискусії.
Потенційні вектори змін, які варто тримати в голові:
- Уточнення критеріїв, хто може бути на спрощеній системі. Тобто не «скасування ФОП», а підвищення вимог щодо ризикових видів діяльності або відносин із одним замовником.
- Посилення контролю за прихованими трудовими відносинами. Це болюче для ринку, де масово працюють через ФОП із довгими контрактами та фактично «штатною» моделлю.
- Більше звірок даних і цифрового контролю. Україна рухається в бік е-адміністрування; додаткові звірки з банківськими операціями, еквайрингом, маркетплейсами — логічний крок.
Практична порада: якщо ви ФОП, заздалегідь зробіть «податковий аудит для себе» — перевірте, чи не виглядає ваша модель як приховане працевлаштування (один замовник, фіксований графік, внутрішні політики компанії, корпоративна пошта як обов’язкова тощо). Це не юридичний вирок, але ознаки ризику краще зняти завчасно.
ІТ податки: між конкурентоспроможністю та фіскальною справедливістю
Тема ІТ податки в Україні завжди політична, бо ІТ — один із небагатьох секторів, який стабільно генерує експортну виручку навіть під час війни. За даними НБУ та профільних досліджень (наприклад, оглядів ІТ-ринку від Львівського ІТ Кластера та окремих матеріалів DOU), ІТ-експорт у 2022–2024 роках пережив не найкращу динаміку, але залишався критично важливим джерелом валютних надходжень. Для держави це аргумент «не зламати курку, що несе яйця». Для суспільства — аргумент «правила мають бути справедливими».
У реальності найімовірніший сценарій — не одномоментне «підняття всім ставок», а:
- збільшення вимог до документування відносин (контракти, результати робіт, відсутність ознак трудових відносин);
- точкові зміни для найбільш масових і «погано відрізнюваних» від найму моделей;
- посилення уваги до міжнародних оплат, правильності КВЕДів, відповідності доходів заявленій діяльності.
Практична порада для ІТ-фахівців і команд: тримайте податкову дисципліну як частину фінансової безпеки, а не як бюрократію. Резервний фонд (6–9 місяців витрат), чисті договори з клієнтом/компанією, прозорий облік платежів — це дешевше, ніж «розгрібати» наслідки перевірок.
МСБ ризики: що під ударом у першу чергу
Для МСБ ризики пов’язані не стільки зі ставками, скільки з непередбачуваністю витрат і зростанням адміністративного навантаження. Малий та середній бізнес часто живе в режимі «сьогодні заробили — завтра закупили». Будь-яке ускладнення обліку, часті перевірки або неоднозначні трактування можуть перетворитися на прихований податок у вигляді часу, штрафів і витрат на бухгалтера/юриста.
Найбільш вразливі сегменти:
- торгівля з високим кеш-обігом;
- послуги з важко вимірюваним результатом;
- бізнеси з великою часткою підрядників-ФОП у витратах;
- компанії, що масштабуються й «упираються» в ліміти спрощеної системи.
Порада: якщо ви власник МСБ — порахуйте вартість переходу на іншу модель заздалегідь (ФОП → ТОВ, зміна групи, найм частини команди). Це не означає, що потрібно терміново змінювати форму, але ви маєте знати цифри: податкове навантаження, бухоблік, касова дисципліна, банківські тарифи.
Коментарі експертів і ринку: на що звертають увагу
У публічних дискусіях фінансові аналітики та податкові консультанти зазвичай сходяться в трьох тезах.
По-перше, бюджетний тиск збережеться. Аналітичні огляди НБУ та матеріали ділових медіа на кшталт Forbes Україна, Економічної правди регулярно підкреслюють: навіть за активної підтримки партнерів Україні потрібні внутрішні стійкі джерела доходів і кращий контроль за їх збором. Тому курс на посилення адміністрування — надовго.
По-друге, ЄС-інтеграція — це про правила й контроль, а не тільки про ставки. Гармонізація підходів до оподаткування, прозорості та комплаєнсу — типова вимога на шляху до ЄС. Це означає більше уваги до джерел доходів, реальності операцій, відповідності статусів.
По-третє, спрощенка, ймовірно, залишиться, але стане «вужчою» за призначенням. Тобто більше як інструмент для малого бізнесу, а не універсальна модель для великих оборотів у сервісних індустріях.
Прогнози та власний аналіз: як підготуватися до 2030
Не варто мислити категоріями «або все скасують, або нічого не буде». Більш правдоподібна траєкторія — поступове посилення вимог і точкові зміни.
Базовий сценарій: поступове «закручування гайок» без шоку
- більше цифрових звірок і перевірок за ризик-індикаторами;
- уважніше ставлення до ФОП, які фактично працюють як наймані;
- дрібні корекції лімітів/правил, щоб зменшити використання спрощенки як масової оптимізації.
Що робити: мати прозору структуру доходів, договори, акти/інвойси, логіку ціноутворення, резерв на податки й штрафні ризики.
Жорсткіший сценарій: перерозподіл навантаження на «псевдо-ФОП» у сервісах
Якщо фіскальний тиск зростатиме або буде політичний запит на «справедливість», держава може швидше тиснути саме на ті моделі, де ФОП найбільше схожий на найманого працівника.
Що робити: розглянути гібридні моделі (частина — найм, частина — підряд), переглянути структуру контрактів, проконсультуватися з податковим юристом щодо ознак трудових відносин.
Оптимістичний сценарій: компроміс для ІТ та стимул для «білого» зростання
Держава може зберігати конкурентні умови для експортних секторів, але вимагати більшої прозорості та «правильного оформлення». Це зменшує шок для ринку й дає бюджету прогнозованість.
Що робити: будувати фінансову модель «як у дорослого бізнесу» — план податків, облік, комплаєнс, страхування ризиків (від кіберінцидентів/перерв у діяльності) там, де це актуально.
Висновки
Національна стратегія доходів 2030 найімовірніше не про «забрати спрощенку завтра», а про перехід до більш контрольованої та європейсько-подібної системи, де простота буде привілеєм для справді малого бізнесу, а не універсальним інструментом для всіх. Для ІТ і МСБ ключовий ризик — не стільки ставка податку, скільки зміна трактувань і підвищення вимог до реальності моделей роботи.
Щоб виграти від змін, а не стати їх заручником, зробіть три кроки вже зараз:
- перевірте свою модель на «червоні прапорці» (один замовник, ознаки найму, відсутність документів);
- підготуйте фінансову подушку й сценарний план (що робите, якщо навантаження зросте на X%);
- тримайте документи та облік у порядку — це найкраща інвестиція в спокій у 2025–2030 роках.
У підсумку питання «кінець епохи спрощенців чи вимушена необхідність» варто переформулювати: епоха безтурботної спрощеності справді добігає кінця, але епоха прогнозованих правил — може початися, якщо бізнес адаптується завчасно.
Оскільки зміни податкових правил напряму впливають на фінансову модель МСБ та ІТ-підприємців, варто також оцінити, які банки пропонують найбільш адаптовані рішення для ведення бізнесу в нових умовах.