З 2 лютого 2026 року в Україні набув чинності оновлений порядок фінансового моніторингу, який посилює ризик-орієнтований контроль і фактично запускає ширший обмін даними між ДПС, Держфінмоном та БЕБ. Про це повідомила народна депутатка Ніна Южаніна.
В Україні запрацював оновлений порядок фінансового моніторингу – Южаніна
З 2 лютого 2026 року — нові правила і швидша взаємодія відомств
В Україні з 2 лютого 2026 року діє оновлений порядок фінансового моніторингу. Він по-новому вибудовує пошук ризикових операцій і робить щільнішою співпрацю між органами, які відстежують фінансові зловживання. Про ключові зміни розповіла народна депутатка Ніна Южаніна.
Від меморандуму до практики: що запускали ще у 2025-му
Передумови з’явилися торік: у 2025 році Державна податкова служба, Держфінмоніторинг і Бюро економічної безпеки підписали тристоронній меморандум. Тоді домовилися активніше обмінюватися даними, створювати спільні робочі групи та координувати дії у справах про фінансові злочини. Тепер ці домовленості переходять у прикладні механізми — через новий порядок.
Ризик-орієнтований підхід: що дає державі
За словами Южаніної, швидший обмін інформацією між відомствами має допомогти оперативніше помічати підозрілі транзакції, підсилити розслідування, звузити поле для податкових схем і краще контролювати потоки коштів, важливі для економічної безпеки. Логіка проста: 2025-й був етапом оформлення співпраці, а 2026-й — стартом її реального застосування.
Як це може відчувати бізнес
На практиці банки та контролюючі органи можуть швидше реагувати на нетипові платежі — різкі стрибки оборотів чи транзитні ланцюжки. Більше уваги отримають ознаки «дроблення» бізнесу: пов’язані ФОП, спільні IP, персонал або точки продажу. Додаткові питання можуть виникати й через ризикових контрагентів без активів чи реальної діяльності, а також через платежі нерезидентам, особливо в «чутливі» юрисдикції. Тригерами здатні стати й нестиковки між оборотами, готівкою, РРО та податковим навантаженням (зокрема з ПДВ).
Баланс контролю та передбачуваності
Южаніна наголошує: координація сама по собі — лише інструмент. Важливо, чи стане вона способом системно очищати ринок, а не джерелом вибіркового тиску, і чи збереже держава баланс між безпекою та прогнозованими правилами для бізнесу.
Окремо вона нагадала: у січні Нацбанк уже рекомендував банкам і профільним асоціаціям посилити аналіз клієнтів у межах фінмоніторингу.
Нові правила дозволяють банкам комплексно аналізувати всі рахунки клієнта, що робить контроль за операціями ФОП та приватними переказами значно жорсткішим. Щоб розуміти, після якої межі ваша активність гарантовано потрапить «під приціл» алгоритмів, читайте матеріал: «Фінансовий моніторинг 2026: за які суми банк гарантовано заблокує рахунок ФОП».